Криптоактиви: перший рік «наглядового» режиму

Режим почався не з податку, а зі звітності

Формулювання «перший рік наглядового режиму» для українських криптоактивів потребує уточнення. Спеціального наглядового режиму для віртуальних активів, як і врегульованого податкового режиму для такого роду активів станом на серпень 2026 року в Україні немає. Закон України від 17.02.2022 №2074-IX «Про віртуальні активи» давно ухвалено і підписано, але він досі не набрав чинності, оскільки його прикінцевими положеннями набрання чинності поставлено в залежність від внесення до Податкового кодексу України змін щодо оподаткування операцій з віртуальними активами. Таких змін немає й на цей час.

Проте 2026 рік справді став першим роком режиму – тільки не податкового в класичному розумінні, а режиму нагляду. Спочатку 1 січня 2026 року у першій хвилі юрисдикцій запрацював Crypto-Asset Reporting Framework (CARF) ОЕСР, а 1 липня 2026 року в Україні набули застосування оновлені правила CRS 2.0, за якими зберігання криптоактивів і приватних криптографічних ключів клієнта прирівняно до кастодіального рахунку, а сервіси, що його здійснюють, – до підзвітних фінансових установ. Тобто держава почала збирати дані про криптоактиви раніше, ніж визначила, як саме їх оподатковувати.

Для власника криптоактивів це створює найнеприємнішу з можливих комбінацій: обов’язок задекларувати дохід уже існує за загальними нормами, механізму врахування витрат на придбання ще немає, а канал, яким контролюючий орган отримає інформацію про операції, вже відкрито.

Що змінилося 1 липня 2026 року

Порядок застосування загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 26.05.2023 №282, зі змінами від 15.06.2026. Серед підстав для видання наказу названо п.п. 39-3.1.4 п. 39-3.1 ст. 39-3 розд. I ПК України, а метою – виконання зобов’язань за Багатосторонньою угодою компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки.

Звідси перший важливий висновок: окремого закону про криптозвітність не ухвалювали. Режим запроваджено підзаконним актом Мінфіну в межах повноважень за ст. 39-3 ПК України, і сам наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. При цьому в тексті Порядку нові норми послідовно позначені формулою «зміни до цього Порядку, які застосовуються з 01 липня 2026 року». Криптоактиви потрапили під звітність не через новий податок і не через Закон України «Про віртуальні активи», а через оновлення визначень у чинному Порядку.

Механізм: як саме криптоактиви потрапили в периметр CRS

Медійні заголовки дуже часто подають зміни як «криптобіржі стали підзвітними установами». Первинний текст нормативних актів значно точніший, і ця точність має практичне значення:

• термін «Фінансовий Актив» доповнено «Відповідними Віртуальними Активами» – тобто криптоактив став фінансовим активом для цілей Порядку;
• термін «Кастодіальний Рахунок» доповнено новим абзацом: будь-яка домовленість щодо зберігання або адміністрування інструменту, що забезпечує перехід контролю щодо Фінансового Активу, випущеного у формі Віртуального Активу (наприклад, приватного ключа), також є Кастодіальним Рахунком – за умови, що організація має можливість здійснювати управління, торгівлю або переказ активу від імені клієнта на користь третіх осіб;
• термін «Інвестиційна Компанія» поширено на інвестування, адміністрування чи управління Відповідними Віртуальними Активами та торгівлю ними, але з прямим застереженням: здійснення Обмінних Операцій саме по собі таким інвестуванням чи управлінням не вважається;
• термін «Депозитарна Установа» поширено на осіб, які утримують Визначені Продукти Електронних Грошей або Цифрові Валюти Центрального Банку на користь клієнтів;
• дохід, отриманий від Відповідних Віртуальних Активів, віднесено до пасивного доходу, що прямо впливає на кваліфікацію організації як пасивної нефінансової та, відповідно, на розкриття її контролюючих осіб.

Практичний висновок звучить інакше, ніж заголовки. Під CRS 2.0 потрапляє насамперед кастодія – сервіс, який тримає активи або приватні ключі клієнта і може ними розпоряджатися за його дорученням. Обмінник, який не зберігає активи клієнта, лише через факт обміну Інвестиційною Компанією не стає: ця діяльність адресована CARF, а не CRS. Показово, що термін «Підзвітний Постачальник Послуг щодо Віртуальних Активів» до Порядку введено, але використано для визначення «Відповідного Віртуального Активу», а не для покладення на такого постачальника самостійного обов’язку звітувати. Тобто конструкція, яка на цей час реалізована нашою державою, закриває кастодіальний сегмент, а не весь ринок.

Визначення «Відповідного Віртуального Активу» має і виняток, яким на практиці користуватимуться: ним не є Цифрова Валюта Центрального Банку, Визначений Продукт Електронних Грошей і будь-який віртуальний актив, щодо якого підзвітний постачальник належним чином встановив неможливість його використання для інвестиційних цілей або для здійснення платежів. Це вузький, але реальний коридор для утилітарних токенів.

Строки належної перевірки: що встигають перевірити першим

Для рахунків, які визнано Фінансовими саме через зміни CRS 2.0, ДПС оприлюднила окрему матрицю строків завершення належної комплексної перевірки:

• нові рахунки, відкриті 1 липня 2026 року або пізніше, – перевірка до 31 грудня 2026 року, включення у звіт з 1 липня 2027 року;
• існуючі рахунки фізичних осіб з високою вартістю (понад 1 млн доларів США станом на 30 червня 2026 року) – до 31 грудня 2026 року, звіт з 1 липня 2027 року;
• існуючі рахунки фізичних осіб з низькою вартістю – до 31 грудня 2027 року, звіт з 1 липня 2028 року;
• рахунки організацій із залишком понад 250 тис. доларів США станом на 30 червня 2026 року – до 31 грудня 2027 року, звіт з 1 липня 2028 року.

Окремо запроваджено новий Виключений Рахунок: депозитний рахунок, що відображає Визначені Продукти Електронних Грошей одного клієнта, не є підзвітним, якщо середнє значення залишку на кінець доби протягом 90 послідовних календарних днів не перевищує еквівалент 10 тис. доларів США протягом усього календарного року. Це виняток для електронних грошей, а не для криптоактивів – поширена помилка в переказах цієї норми. Ще один новий Виключений Рахунок – рахунок для формування або збільшення статутного капіталу компанії за умови блокування коштів і строку не більше 12 місяців.

Дві зміни мають прямий вплив на клієнтів з міжнародними структурами. По-перше, перелік обставин, за яких документ самостійної оцінки не можна вважати достовірним, доповнено випадком, коли особа заявляє резидентство юрисдикції з програмою набуття резидентства чи громадянства за інвестиції, віднесеною до високоризикових, і не надала додаткових підтверджень. По-друге, за множинного податкового резидентства особа зобов’язана повідомити фінансову установу про резидентство в усіх відповідних юрисдикціях так, ніби конвенція про уникнення подвійного оподаткування не застосовується. Розширено й склад інформації у звіті – зокрема, чи надано документ самостійної оцінки, вид рахунку, чи є він спільним і кількість співвласників, спосіб контролю Контролюючої Особи. За 2026 і 2027 звітні роки частину цих відомостей подають лише за наявності в електронній пошуковій базі установи.

Логіка знайома тим, хто вивчав механізми першого циклу CRS у 2024 році: спочатку великі залишки, потім усі інші. Той, хто тримає значний портфель на кастодіальному сервісі, потрапляє під перевірку в першу чергу і саме за підсумками 2026 року, тобто року, за який декларація подаватиметься навесні 2027 року.

CARF: глобальний контур, що запрацював 1 січня 2026 року

CARF – розроблений ОЕСР у 2022 році стандарт автоматичного обміну інформацією про операції з криптоактивами, побудований за архітектурою CRS. Він покладає обов’язки належної перевірки та звітності на Reporting Crypto-Asset Service Providers (RCASP) – біржі, брокерів, оператори гаманців і навіть окремих осіб, які здійснюють обмінні операції для клієнтів. Під криптоактивом розуміється будь-яке цифрове представлення вартості, що покладається на криптографічно захищений розподілений реєстр або подібну технологію.

З 1 січня 2026 року перша хвиля юрисдикцій почала збирати транзакційні дані; перший обмін відбудеться у 2027 році за результатами 2026 року. Кількість учасників першої хвилі у джерелах наводиться по-різному – від 48 до 52 юрисдикцій, залежно від того, як враховуються ті, хто вже ухвалив національне законодавство, і ті, хто на фінальній стадії. Ще близько 15-27 юрисдикцій відклали перший обмін до 2028 року. Точний склад за потреби є можливість встановити за моніторинговим звітом Глобального форуму ОЕСР. Держави ЄС імплементують CARF через Директиву Ради (ЄС) 2023/2226 (DAC8), правила якої застосовуються з 1 січня 2026 року.

Україна до першої хвилі CARF не входить. Але це не означає інформаційної ізоляції: механізм CRS 2.0 закриває суттєву частину того самого поля – кастодіальне зберігання віртуальних активів, електронні гроші та CBDC, – а ОЕСР передбачила правила уникнення подвійного звітування там, де дані вже подаються за CARF. Іншими словами, до резидента України інформація може прийти двома різними каналами, і жоден з них не потребує його згоди.

Британський приклад: скільки коштує невиконання

Найпоказовіший приклад того, як CARF виглядає на практиці, дає Велика Британія. З 1 січня 2026 року британські постачальники послуг щодо криптоактивів збирають інформацію про кожного користувача та кожну транзакцію.

Перший звіт, що охоплює період з 1 січня по 31 грудня 2026 року, має бути поданий до HMRC до 31 травня 2027 року. За неточну, неповну або неперевірену звітність передбачено санкції до 300 фунтів стерлінгів за кожного користувача, а за прострочення подання – фіксований штраф із додатковою щоденною складовою. HMRC оцінює додаткові надходження від нового режиму приблизно у 315 млн фунтів стерлінгів до квітня 2030 року.

Цифра важлива не сама по собі. Вона показує, що держави розглядають криптозвітність не як технічну процедуру, а як бюджетне джерело, і закладають санкції такого розміру, що для біржі дешевше передати дані про клієнта, ніж пояснювати, чому вона цього не зробила.

Як криптодохід оподатковується в Україні вже сьогодні

Відсутність спеціальних норм не означає відсутності податкового обов’язку. Дохід фізичної особи від операцій з криптоактивами оподатковується за загальними правилами розділу IV ПК України: ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18% (п. 167.1 ст. 167 ПК України), військовий збір для доходів фізичних осіб – 5% (п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України). Декларація про майновий стан і доходи подається до 1 травня року, наступного за звітним (п. 179.1 ст. 179, п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України), а податок сплачується до 1 серпня (п. 179.7 ст. 179 ПК України).

Позиція контролюючого органу озвучується послідовно: дохід від продажу криптовалюти належить до інших або іноземних доходів і підлягає декларуванню. У межах інформаційної компанії Мінфіну та ДПС «Податки захищають» у листопаді 2025 року навіть був опублікований типовий приклад: 20-річний трейдер із доходом близько 8 тис. грн на місяць подає декларацію через Електронний кабінет і сплачує ПДФО та військовий збір. Показово, що держава пояснює обов’язок на прикладі роздрібного трейдера, а не великого інвестора.

Головна проблема теперішнього стану регулювання – не ставка, а база. Розділ IV ПК України не містить механізму визначення фінансового результату за операціями з віртуальними активами: немає ані переліку витрат, що враховуються, ані правил перенесення збитків, ані спеціальної статті на кшталт п. 170.2 ст. 170 ПК України для інвестиційних активів. Ризик полягає в тому, що контролюючий орган оподатковуватиме валове надходження, а не прибуток. Для трейдера, який протягом року зробив сотні операцій з невеликою маржею, різниця між цими двома підходами може перевищувати весь фактичний заробіток.

Дехто, з метою мінімізації ризиків нарахування податків на валове надходження коштів отриманих за віртуальний актив радить отримувати індивідуальну податкову консультацію. Проте, така порада видається формальністю, оскільки відповідь ДПС України є за великим рахунком прогнозованою не на користь платника податків.

Судова практика: активом визнають, правової позиції Верховного Суду немає

Окремої правової позиції Верховного Суду, у якій криптовалюта прямо кваліфікувалася б як об’єкт майнових прав у розумінні цивільного законодавства, наразі не сформульовано. Практика формується переважно на рівні першої та апеляційної інстанцій і є відверто неоднорідною.

Вивчення судової практики свідчить про те, що у цивільних спорах криптоактиви іноді включають до предмета поділу спільного майна подружжя, при цьому обґрунтуванням позовних вимог можуть слугувати, й відомості з електронної декларації.

У кримінальному провадженні підходи можуть розходитися радикально: в одній і тій самій справі слідчий суддя спершу визнав криптовалюту на біржовому рахунку такою, що відповідає критеріям речового доказу, і наклав арешт, а згодом інший суддя дійшов протилежного висновку – що цифрові активи не є матеріально індивідуалізованими об’єктами у розумінні ст. 98 КПК України, – і арешт зняв.

Закордонний контекст: куди рухаються ставки

Поки Україна визначається з базовою конструкцією, юрисдикції, що вже мають режим обліку та оподаткування віртуальних активів, рухаються у бік підвищення ставок і скасування порогів. Італія з 1 січня 2026 року підвищила ставку заміщувального податку на приріст капіталу від криптоактивів з 26% до 33%, а неоподатковуваний річний поріг у 2 000 євро скасовано ще з 2025 року. Водночас запроваджено опцію разового податку 18% для переоцінки бази оподаткування наявних активів.

Німеччина зберігає звільнення для активів, утримуваних понад рік, Португалія – для активів, утримуваних понад 365 днів, Чехія застосовує звільнення за тривалого володіння.

Висновок для податкового планування простий: різниця між юрисдикціями зміщується з площини «оподатковують чи ні» у площину строку володіння та якості документів про придбання. Той, хто не може підтвердити дату і вартість набуття активу, програє в будь-якій юрисдикції – незалежно від ставки.

Український контекст, який пояснює поспіх

За даними Global Crypto Adoption Index 2025 компанії Chainalysis, на які посилається НКЦПФР, Україна посідає 8-ме місце у світі за рівнем поширення криптоактивів, а в рейтингу, скоригованому на чисельність населення, – 1-ше місце у світі. Обсяг криптотранзакцій, пов’язаних з Україною, оцінено приблизно у 206,3 млрд доларів США, а річне зростання ринку – близько 52%.

Зіставлення цих цифр із податковою статистикою пояснює мотивацію законодавця краще за будь-яку пояснювальну записку: за січень – липень 2026 року фізичні особи подали близько 215 тис. декларацій про майновий стан і доходи, задекларувавши 323,9 млрд грн доходів за 2025 рік. Розрив між обсягом крипторинку і обсягом задекларованих доходів – це і є та величина, заради якої вибудовується система звітності.

Що робити зараз: практичний порядок дій

1. Інвентаризація. Скласти перелік усіх акаунтів на біржах, кастодіальних сервісах, гаманців (у тому числі некастодіальних) і карток, на які виводилися кошти, з прив’язкою до юрисдикції сервісу.
2. Оцінка видимості. Визначити, які з цих сервісів є підзвітними за CARF або CRS 2.0 і за який період дані про них найімовірніше вже збираються: для першої хвилі CARF – з 1 січня 2026 року, для українських підзвітних установ – з 1 липня 2026 року.
3. Відновлення історії придбання. Вивантажити повні звіти про операції за всі роки, зберегти підтвердження оплати та трансакційні ідентифікатори. Це критично: доступ до історії втрачається разом із доступом до біржі, а вимога документального підтвердження витрат є в обох сценаріях – і чинному, і майбутньому.
4. Ревізія поданого. Перевірити, чи декларувалися доходи від операцій з криптоактивами за попередні роки, і за наявності підстав розглянути подання уточнюючої звітності.
5. Тест на резидентство. Для тих, хто виїхав за кордон, – перевірити статус податкового резидента України за критеріями п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПК України. Обов’язок декларування виникає саме через резидентство, тому це питання логічно передує всім іншим.
6. Готовність до пільгового вікна. Підготувати документи щодо походження активів, придбаних до набрання чинності майбутнім законом, щоб мати можливість скористатися перехідною ставкою, якщо така буде запроваджена.

Перший рік податкового режиму для криптоактивів в Україні виявився роком без податкового закону, але з бажанням держави контролювати. Це неочікувана, проте цілком логічна послідовність: інфраструктура прозорості будується за міжнародними стандартами і не залежить від ефективності національного законодавчого процесу, тоді як правила визначення бази оподаткування залежать від такого процесу повністю.

Для власника криптоактивів це означає, що вікно для впорядкування ситуації відкрите, але починає звужуватись. Дані за 2026 рік вже збираються, а правила, за якими їх оцінюватимуть, ще формуються. Найгірша стратегія в такій конфігурації – чекати на остаточний текст закону: коли він з’явиться, документи про придбання активів десятирічної давності не стануть доступнішими, а перехідні пільги, ймовірно, вже матимуть конкретну дату закриття.

Матеріал має інформаційний характер і не є правовою консультацією у конкретній справі. Оцінка податкових наслідків операцій з віртуальними активами залежить від фактичних обставин: юрисдикції сервісу, характеру операцій, наявності документів про придбання та статусу податкового резидентства.